понеділок, 16 травня 2011 р.

Класно бути переможцем, успішний пікапер.

Було це ще тоді, коли царя Гороха і в живих не було. Я дуже добре памятаю ці події, які відбулися зі мною в той час. Але, щоб ви мене зрозуміли, або хоча б намагались зрозуміти - потрібно розказати про моє дитинство.

В мене було прекрасне дитинство: я думав що я такий як всі, але згодом зрозумів, що найкращий, я відчув нові можливості. Мені стало вдаватись читати те що  потрібно мені. Але, як я потім зрозумів - це були ще не всі мої нові можливості. Я почав звертати увагу, що зі мною відбуваються дивні ситуації: я отримував те чого дійсно потребував, то корисне знайомство то ще щось відбувалося, також ламали декілька раз ніс, що приносило кожен раз певний досвід. Після цих всіх пригод я залишився живий. Ви запитаєте: «Як це мені вдалося?» Сам дивуюсь, але коли я побував у лікаря я зрозумів, що дійсно не такий як всі. Через те що я був уважним до всього і прекрасну память, я міг прекрасно аналізувати ситуацію, та робити точні прогнози.


Коли я перейшов до третього класу в мене з’явились серйозні проблеми. Я почав шукати вихід з них, користуючись DVD-самовчителем для чайників  «Як вийти з любої ситуації». Я перепробував усі способи і вибрав найкращі. 
 
Я побував в різних ситуаціях, але завжди виживав.  Ніс заживав дуже швидко, та ставав міцнішим, згодом я вирішив зробити операцію, для покращення його вигляду.
 
Всі проблеми роблять мене сильнішим і вони всі вирішуються... І ще й до того всього мої батьки знаходяться в тому місці де їм комфортно, яке заснували спеціально для прекрасного життя. Я досить швидко почав заробляти. Мій карєрний ріст буде найкращим для мене і людства, Я очолю новостворений єдиний уряд планети земля, можливо потім буде ще щось більше.
Так, як я бажав постійного розвитку, я поступив в найкращий юридичний факультет, найкращого юридичного університету країни.У будь-якій справі, я швидко ставав найкращим у любій справі. Став хорошим другом Біла Гейтса. Саме тут працювали найкрутіші інформатики не то що в світі, а в цілій галактиці (можливо це не так). Так як людей потрібно завжди вести до чогось кращого, їм потрібні справжні лідери, які б змогли вести своїх людей у цікавий світ справжнього життя, Ми і були цими людьми.  Вони з радістю і щирими усмішками прийняли мене  Я одразу зрозумів що створений саме для найвищих цілей.

Мені сподобались ці всі моменти і я почав готуватись до наступних етапів в житті. 

Перший день.

Приходивши в любе місце я завжди сприймався оточуючими як найкраще. Коли я зайшов до свого класу на мене всі дивились, як на когось такого, хто їх зацікавлює. Здобуваючи потрібні знання, я повністю був готовий для серйозної роботи на благо суспільства.  На одній із наступних перерв я вже познайомився зі всіма потрібними людьми, як мене всі розпитували різне, і кожна моя відповідь була ідеальною. Після цього я завоював авторитет у цих людей.
Мене постійно оточували дівчата і жінки, які бажали моєї уваги та кохання! Вони були дуже красивими на зовнішність та сексуальні і хороші душею. І звісно, що на настільки як цього бажав я. Ну і я за всіма законами природи, вибрав найкрасивішу, але не відмовивши іншим.
 
 
Зустрівшись з нею, ми подивились кіно, послухали музику, потанцювали і цілувалися. Під кінець того всього, коли я провів її додому і ми стояли під повним місяцем, повівав легенький вітерець. І ось вона сказала, що я їй дуже подобаюсь, і вона хоче мені в де-чому признатися, що вона дуже сильно кохає мене. Після таких слів мені було дуже приємно.
 
 
В мене завжди було багато варіантів, але я вибрав найкращу для мене по життю дівчину. Мені подобалося проводити з нею час, вона була тим що дійсно мені підходить по всьому, підтримувала мене та кохала і була щирою зі мною.

Я завжди розумів що моє життя прекрасне і насолоджувався ним.

Як на закінчення я вам чесно скажу, що я дійсно обдумував все, що зі мною сталося, і на кінець-то я зрозумів:

"Класно бути Переможцем" 

(Розказано Переможцем, успішним пікапером який займався сексом стільки скільки хотів)  
   

неділю, 1 травня 2011 р.

Ктулху - початок

Мама Ктулху – Варка Срючка жила в Гамбії. Через те, що усіх людей, крім неї, скосила епідемія грипу, вона спарювалась з восьминогом. Ктулху на лиці вдався в батька, а розмірами – в ліву цицьку Вєрки Сердючки. Дитинство його проходило досить тяжко. Їжі бракувало, а в школу треба було ходити аж за 300 кілометрів від дому. Він кормився камінцями і піском, але коли доріс до більш-менш свідомого віку – зрозумів, що таке життя для нього не є приємлемим. І він почав їсти мізки людей.
Це йому допомогло при вступі до Київського національного університету культури і мистецтв. Висмоктавши вміст черепно-мозкової коробки Поплавського, який тяжко назвати мізками, він ще й став продюсером кількох його кліпів, які завоювали українську естраду. Через деякий час, утвердившись в кругах шоу-бізнесу, Ктулху затягнув туди і свою маму. Вона одразу стала зіркою світового масштабу, але її скормний син, не признавався в своїй причасності до її кар’єри.
Пізніше він закинув шоу-бізнес, бо не бачив в ньому своє покликання. Ктулху хотів стати матросом. З цією думкою він поїхав на ровері «Україна» в Сомалі. Подивившись на глобус – навіть їсти з собою не взяв, подумав, що це поїздка на кілька годин. Але через тих кілька годин це відчуття розвіялось. Йому довелося шукати москалів, адже шостим з'їздом асамблеї ООН дозволено їсти тільки їхні мізки.
Так, з горем по-полам, добрався до Сомалі. Там його зустріли дещо насторожено, адже вони не думали, що представники європеоїдної раси на стільки відрізняються від них. З часом всі помітили його видатні навики в плаванні і підводних шахматах, і він був прийнятий на судно «Залупівка». Перші дні теж Були важкими: заставляли драяти клозети, мити підлогу і т.п., але Ктулху був щасливим.
Його подвиги заставляли здиргатись пропливаючі судна від страху лише при одній згадці його імені. Хоча… так думав лише він. Але він був на стільки крути промоутером, що зміг себе пропіарити аж до такої степені, що його вважали міфічним створінням, яке спить в середині Всесвіту і призведе до кінця світу.